CCBC2   V2

Центр транскордонного співробітницва

Громадська організація

«Центр транскордонного співробітництва»

 

адреса: 14000, Україна, м. Чернігів, проспект Миру 76/16
e-mail: ctsorgua22@gmail.com

Smaller Default Larger

В МЦПД обговорили перспективи співпраці країн Балтійсько-Чорноморського регіону

В МЦПД обговорили перспективи співпраці країн Балтійсько-Чорноморського регіону

4 червня 2015 року у Міжнародному центрі перспективних досліджень (МЦПД) був проведений круглий стіл "Балтійсько-Чорноморський регіон: від співпраці до інтеграції", організований спільно з Балтійсько-Чорноморською Конфедерацією та Міжнародним інститутом гуманітарних технологій.

Дискусія була спрямована на обговорення рівня співпраці у Балтійсько-Чорноморському регіоні та перспектив її поглиблення.

 

Відкриваючи захід, Голова Правління МЦПД Василь Філіпчук відзначив, що перед країнами Балтійсько-Чорноморського простору нині постала величезна спільна загроза, а отже і можливість для вітчизняної дипломатії об'єднати країни регіону як у протистоянні агресору, так і задля визначення нових спільних інтересів. Це може знайти своє вираження у інтеграції, об’єднанні країн регіону або подальшому розвитку співробітництва, починаючи з рівня неурядових організацій.

Голова Балтійсько-Чорноморської Конфедерації Вадим Марюхнич та директор Міжнародного інституту гуманітарних технологій Петро Мироненко звернули увагу на значимість Балтійсько-Чорноморського регіону для майбутнього України.

Редактор інформаційного видання «Під прицілом» Євгенія Горюнова висвітила геополітичний та геоекономічний виміри Балтійсько-Чорноморського регіону і ставлення до нього світових гравців – Європейського Союзу, США і Росії, яке є неоднозначним через їхнє намагання утримати регіон під своїм контролем.  

Директор державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон звернула увагу, що українсько-польські відносини могли б стати основою регіональної співпраці, але треба брати до уваги історичні взаємовідносини між українським і польським народами. На сьогодні Польща виступає адвокатом України в Європі і світі, але Україна пасивно сприймає це лобіювання, не докладаючи необхідних зусиль. 

Заступник директора Міжнародного інституту гуманітарних технологій Віталій Мартинюк окреслив досить велику кількість регіональних організацій, які діють в Балтійському та Чорноморському регіонах, зокрема ОЧЕС, ГУАМ, Вишеградська група, Рада держав Балтійського регіону, відзначив відсутність організацій, які б охоплювали весь Балтійсько-Чорноморський регіон, а також вказав на передбачувану негативну реакцію Росії на об’єднавчі процеси в регіоні та зростаючу увагу до нього з боку ЄС.

Директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар повідомив про низку важливих енергетичних проектів, які охоплюють весь Білтійсько-Чорноморський регіон, зокрема нафтопроводу Одеса-Броди з можливим продовженням до Плоцька та газопроводів Eastring і з’єднувального газопроводу Польща-Словаччина в рамках регіонального газового коридору "Північ-Південь". Експерт привернув увагу, що концепція Балтійсько-Чорноморського союзу вже частково реалізована у вигляді західної дуги регіону: країни Балтії, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, які об’єднані Європейським Союзом та можуть умовно називатись «Baltic – Black Sea Union West», або «Вишеградська група плюс». У випадку послаблення ЄС зсередини, можуть посилитись горизонтальні зв’язки між країнами регіону та активізуватись об’єднавчі процеси.

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Геннадій Корольов відзначив, що ідея Балтійсько-Чорноморського союзу була ініційована Варшавою на початку ХХ століття з метою посилення ролі Польщі у регіоні, але на сьогодні ця ідея не має такого значення для цієї країни.

Заступник голови Ради ГО «Центр транскордонного співробітництва» Борис Уваров зробив висновок, що найбільш ефективним шляхом залучення Білорусі до поглибленої співпраці в рамках Балтійсько-Чорноморського регіону є посилення транскордонних і міжрегіональних зав’язків між нею та Україною.   

Експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Володимир Солов’ян повідомив про вже існуючі формати воєнного та військово-технічного співробітництва у Балтійсько-Чорноморському регіоні, зокрема створення «ЛитПолУкрбриг», яка може стати основою для об’єднавчих процесів у безпековому вимірі.

Голова правління Київського прес-клубу Юрій Пересунько повідомив про започатковану журналістами України і Литви ініціативу співпраці медійних організацій Балтійсько-Чорноморського регіону з метою їхньої співпраці та створення спільного регіонального інформаційного простору.

Посол Ігор Турянський зазначив, що у Балтійсько-Чорноморському регіоні вже існують два опорні кути – Рада держав Балтійського регіону та ОЧЕС, але передбачив вкрай негативну реакцію Росії до інтеграційних об’єднань у регіоні та насторожене ставлення ЄС до таких ініціативи.  Віце-президент Атлантичної ради України Олег Кокошинський запропонував розглянути можливість посилення регіональної співпраці шляхом набуття усіма країнами регіону членства в НАТО, та продовжити дискусії із заданої тематики для вироблення конкретних кроків за участю неурядових організацій. В’ячеслав Богославський із співтовариства «Україна – це Я» наголосив на важливості розвитку горизонтальних зав’язків, перш за все між громадськими організаціями країн регіону, як основи поглиблення регіональної  співпраці.

Загалом учасники круглого столу зійшлися на думці, що поглиблення співробітництва у Балтійсько-Чорноморському регіоні, у тому числі за рахунок активної участі неурядового сектору, посилить суб’єктність України у міжнародних відносинах.

10

11